Композитор Ісаак Йосипович Дунаєвський народився 30 січня 1900 року в містечку Лохвиці, що під Полтавою.

Композитор Ісаак Йосипович Дунаєвський народився 30 січня 1900 року в містечку Лохвиці, що під Полтавою. А через десять років, Ісаак та його старший брат Борис переїжджають до Харкова, оселяються на Москалівці, одному з найстаріших районів міста, неподалік нинішнього центру. Ще до того брати складали іспити в реальному училищі в своєму місті, але не потрапили до квоти, призначеної для єврейських дітей.

Вступ до Харківського музичного училища вважався запасним, тобто не кращим варіантом вибору для братів. Але і для цього їм довелося подолати перепони. У той час євреям заборонялося жити на території губернських міст, дозвіл могли мати купці та ремісники. Тому Борис, який був на три роки старший, вивчився на палітурника, а Ісаака записали його учнем.

Ісаак Дунаєвський прожив у Харкові 14 років. Саме тут він отримав освіту скрипаля і композитора, почав писати музику.

У сім'ї Дунаєвських музикували всі, п'ятеро із семи дітей стали музикантами. Мама грала на роялі, а дідусь, який служив кантором у місцевій синагозі, вигадував єврейські гімни, які, як кажуть, досі співають у США. Великий вплив на хлопчика вчинив брат батька дядько Самуїл, який був гітаристом і сам складав пісні. Дядько мав неймовірне в Лохвиці багатство - грамофон, так що слухання музики стало однією з розваг сім'ї. Дядько був першим педагогом Ісаака та навчив його основам музичної грамоти. Ісаак у сім років вже міг грати на фортепіано і мріяв стати музикантом. Харківське музичне училище в ті роки мало високий статус. Там бували найкращі на той час музиканти: Петро Чайковський, Сергій Рахманінов, Олександр Скрябін. Засновник училища Ілля Слатін підтримував престиж закладу ретельним підбором викладачів. Десятирічного Дунаєвського визначили до підготовчого відділення, а після іспитів зарахували на третій курс училища у клас професора Костянтина Горського. То була людина-легенда. Талановитий скрипаль і композитор.

Пізніше в училищі з'явився молодий педагог Йосип Ахрон. Перші твори Ісаак Дунаєвський створив під керівництвом Ахрона. Він же переконав батька юного Ісаака купити хлопчикові дуже дорогий інструмент - скрипку Аматі. Життя в Харкові було бурхливим і насиченим. Паралельно з училищем Ісаак вступає до приватної гімназії, закінчивши благополучно обидва заклади, пішов у консерваторію. При цьому Дунаєвський встиг два роки повчитися на юридичному факультеті місцевого університету, - це була поступка батькові, який хотів дати синові надійну професію.

Яскравою пристрастю була Віра Юренєва. В цю неймовірну актрису було закохане все місто.

У 16 років Дуня, як його називали друзі, вперше закохався. Дамою серця стала театральна зірка Харкова Євгенія Леонтович. Проте, справжнісінька любовна драма була попереду. Яскравою пристрастю була Віра Юренєва. В цю неймовірну актрису було закохане все місто. Юний Ісаак читав їй напам'ять «Пісню пісней» Соломона, а в неї був законний чоловік та й ще декілька романів одночасно. Йому – 19 років, їй більше 40. Любовне щастя було коротким, але мало наслідки. Юренєвою був зачарований і Борис Дунаєвський, і це посварило братів на все життя. Відчай від неможливості бути з коханою штовхнув Ісаака у шлюб з дівчиною, яку не кохав. Проте… Ісаак все життя був влюбливим і мав успіх у жінок.

У 1918 році у Києві та Харкові були популярні кабаре та театри мініатюр. Дунаєвський писав музику для мелодекламацій. Через якийсь час Дунаєвський отримав роботу скрипаля в оркестрі драмтеатру Миколи Синельникова, а невдовзі обійняв посаду завідувача музичної частиною, пробував себе у ролі диригента і почав писати музику. У цьому театрі він познайомився з юною Клавдією Шульженко. Таким був період життя композитора в рідній Україні.